Право на відпустку в Німеччині Ви розраховуєте за простою формулою: робочі дні на тиждень × 24 ÷ 6. Результат – законна мінімальна відпустка: 20 днів за 5-денного тижня, 24 за 6-денного. Хто починає або припиняє роботу протягом року, у певних випадках отримує одну дванадцяту за кожен повний місяць. Трудові та колективні договори можуть передбачати більше відпустки.
Стаття призначена для відділів кадрів, бухгалтерій із нарахування зарплати та власників – насамперед у компаніях тимчасової роботи – а також для працівників, які хочуть перевірити своє право. Вона крок за кроком показує, як розрахувати право на відпустку: за повного й неповного робочого часу та в Minijob, у разі прийняття, розірвання договору та звільнення, із залишком відпустки та його втратою.
Розрахунок права на відпустку: формула
Кожен працівник має в кожному календарному році право на оплачувану відпустку для відпочинку (§ 1 Федерального закону про відпустки, Bundesurlaubsgesetz – BUrlG). Працівниками в розумінні закону є робітники, службовці та особи, які проходять професійне навчання (§ 2 BUrlG).
Законне право на відпустку становить щонайменше 24 будні дні (Werktage) на рік (§ 3 абз. 1 BUrlG). Будні дні – це всі календарні дні, крім неділь і законних святкових днів (§ 3 абз. 2 BUrlG). Отже, закон рахує з 6-денним тижнем від понеділка до суботи: 24 будні дні – це чотири тижні відпустки.
Хто працює менше ніж шість днів на тиждень, перераховує 24 будні дні у власні робочі дні (Arbeitstage). Федеральне міністерство праці та соціальних питань (BMAS) наводить для цього таку формулу:
«Узгоджені в договорі робочі дні на тиждень x 24 дні […] : 6 робочих днів (від понеділка до суботи)»
Розрахунок відпустки для 5-денного і 6-денного робочого тижня
Так розраховується право на відпустку для будь-якої кількості робочих днів на тиждень. Таблиця показує розрахунок законної мінімальної відпустки, а поруч – дні відпустки, якщо працівники з повним робочим часом на підприємстві мають 30 днів за 5-денного тижня.
| Робочі дні на тиждень | Розрахунок | Законна мінімальна відпустка | За 30 днів для повного робочого часу |
|---|---|---|---|
| 6 | 6 × 24 ÷ 6 | 24 дні відпустки | 36 днів відпустки |
| 5 | 5 × 24 ÷ 6 | 20 днів відпустки | 30 днів відпустки |
| 4 | 4 × 24 ÷ 6 | 16 днів відпустки | 24 дні відпустки |
| 3 | 3 × 24 ÷ 6 | 12 днів відпустки | 18 днів відпустки |
| 2 | 2 × 24 ÷ 6 | 8 днів відпустки | 12 днів відпустки |
| 1 | 1 × 24 ÷ 6 | 4 дні відпустки | 6 днів відпустки |
Результат завжди – однакова кількість вільних тижнів: чотири за законної мінімальної відпустки, шість у прикладі для порівняння. 20 днів за 5-денного тижня – це те саме мінімальне право на відпустку, що й 24 будні дні за 6-денного тижня.
Якщо Ваш трудовий або колективний договір передбачає більше відпустки, рахуйте з цим більшим правом. BMAS наводить приклад: якщо працівники з повним робочим часом за 5-денного тижня мають 30 робочих днів відпустки, працівник із трьома робочими днями на тиждень отримує 18 днів (30 ÷ 5 × 3).
Розрахунок відпустки за неповного робочого часу: рахуються робочі дні
Працівники з неповним робочим часом мають право на відпустку на тих самих умовах, що й працівники з повним робочим часом. За даними BMAS, мінімальна відпустка залежить від кількості узгоджених робочих днів на тиждень, а не від годин. Тому працівник, який за неповного робочого часу працює п’ять днів по чотири години, має таке саме мінімальне право на 20 днів, як і працівник із повним робочим часом.
Працівники з неповним робочим часом, які працюють лише в окремі дні, отримують менше днів відпустки, але й для вільного тижня потребують менше. Так усі працівники мають відпустку рівноцінної тривалості (BAG, рішення від 19.03.2019 – 9 AZR 315/17).
Якщо кількість робочих днів змінюється від тижня до тижня, право, за даними BMAS, потрібно перерахувати відповідно до конкретної моделі робочого часу. Як це розрахувати, показує наступний розділ.
Приклад: неповний робочий час три дні на тижденьПрацівниця працює в понеділок, середу та п’ятницю.
Законна мінімальна відпустка: 3 × 24 ÷ 6 = 12 робочих днів
За договірних 30 днів для працівників із повним робочим часом (5-денний тиждень): 30 ÷ 5 × 3 = 18 робочих днів
В обох випадках вона вільна стільки ж тижнів, скільки й працівник із повним робочим часом: чотири та шість відповідно.
Розрахунок права на відпустку в Minijob і за нерегулярних робочих днів
У незначній зайнятості (geringfügige Beschäftigung, Minijob) також є право на оплачувану відпустку для відпочинку. Minijob-Zentrale, центральна установа з питань Minijob, розраховує право на відпустку за тією самою формулою: кількість робочих днів на тиждень × 24 ÷ 6. Minijob два дні на тиждень дає вісім днів відпустки на рік.
Якщо підприємство надає працівникам із повним робочим часом більше відпустки, ніж вимагає закон, то, за даними Minijob-Zentrale, воно має надавати більше днів відпустки і в Minijob. Minijob-Zentrale пропонує на своєму сайті калькулятор відпустки (Urlaubsrechner).
Нерегулярні робочі дні: Якщо кількість робочих днів у різні тижні різна, рахуйте з робочими днями за весь рік. Федеральний суд з трудових спорів наводить для законної мінімальної відпустки формулу: 24 будні дні × дні з обов’язком працювати ÷ 312 буднів (BAG, рішення від 30.11.2021 – 9 AZR 225/21).
Minijob-Zentrale рахує так: дні відпустки на рік × індивідуальні робочі дні на рік ÷ 260, якщо на підприємстві діє 5-денний тиждень, і ÷ 312 за 6-денного тижня. Обидва способи дають той самий результат.
Приклад: помічник зі змінними робочими днямиПомічник у Minijob працює то один, то три дні на тиждень – загалом 104 дні на рік. На підприємстві діє 5-денний тиждень.
Формула Minijob-Zentrale: 20 × 104 ÷ 260 = 8 днів відпустки
Формула Федерального суду з трудових спорів: 24 × 104 ÷ 312 = 8 днів відпустки
Пропорційний розрахунок відпустки в разі прийняття або звільнення протягом року
Повне право на відпустку вперше виникає, коли трудові відносини тривають шість місяців (строк очікування, Wartezeit – § 4 BUrlG). Строк очікування починається разом із трудовими відносинами, і виконати його потрібно лише один раз. Узгоджений випробувальний строк закон при цьому до уваги не бере.
У трьох випадках натомість виникає часткова відпустка (Teilurlaub) за § 5 BUrlG. Тоді працівник має право на одну дванадцяту річної відпустки за кожен повний місяць, протягом якого тривають трудові відносини.
Формула: річна відпустка ÷ 12 × повні місяці. Для розрахунку враховуються лише повні місяці між датою прийняття і датою звільнення.
Округлення: Якщо розрахунок дає дробові частини щонайменше в пів дня, їх округлюють до повних днів відпустки в більший бік (§ 5 абз. 2 BUrlG). Менші дробові частини, за висновком Федерального суду з трудових спорів, не округлюють ні в більший, ні в менший бік, доки закон, колективний або трудовий договір не містять інших правил. Дробова частина залишається (BAG, рішення від 23.01.2018 – 9 AZR 200/17).
Перенесення: Часткову відпустку за рік прийняття на вимогу працівника переносять на наступний календарний рік (§ 7 абз. 3 речення 4 BUrlG).
Зміна роботодавця: Відпустку, яку попередній роботодавець уже надав у поточному календарному році, зараховують (§ 6 абз. 1 BUrlG). Попередній роботодавець зобов’язаний видати про це довідку під час звільнення (§ 6 абз. 2 BUrlG).
Приклад: прийняття 1 серпняПрацівник із повним робочим часом, 5-денний тиждень, законна мінімальна відпустка 20 днів. До кінця року трудові відносини тривають п’ять повних місяців.
20 ÷ 12 × 5 = 8,33 дня відпустки. Дробова частина менша за пів дня. Тож у більший бік не округлюють, але й у менший теж: залишається 8,33 дня.
Приклад: звільнення 30 квітняТа сама вихідна ситуація, строк очікування виконано. У рік звільнення трудові відносини тривають чотири повні місяці.
20 ÷ 12 × 4 = 6,67 дня відпустки, після округлення в більший бік – 7 днів відпустки. За відпустку, яку через припинення трудових відносин уже неможливо використати, слід виплатити компенсацію (§ 7 абз. 4 BUrlG).
Калькулятор відпустки: розрахуйте самостійно за три кроки
Калькулятора відпустки для заповнення на цій сторінці немає. Проте розрахунок права на відпустку завжди складається з тих самих трьох кроків. Ними можна перевірити й результат калькулятора відпустки.
Для розрахунку Вам потрібні такі дані щодо кожного працівника: кількість робочих днів на тиждень, кількість днів відпустки за повного робочого часу згідно з трудовим або колективним договором, дата прийняття і – якщо є – дата звільнення.
Визначте річну відпустку: Законне право на відпустку – це робочі дні на тиждень × 24 ÷ 6; значення для 1–6 днів наведено в таблиці вище. Якщо договір передбачає додаткову відпустку, рахуйте так: дні відпустки за повного робочого часу ÷ робочі дні за повного робочого часу × власні робочі дні.
Перевірте часткову відпустку за § 5 BUrlG: Прийняття з 1 липня, звільнення до завершення строку очікування або звільнення до 30 червня після виконання строку очікування. Лише в цих трьох випадках рахуйте: річна відпустка ÷ 12 × повні місяці. В інших випадках залишається повне законне мінімальне право.
Округліть і відніміть: Дробові частини від 0,5 округлюйте до повного дня в більший бік, менші залишаються. Потім відніміть уже використані дні відпустки та відпустку в попереднього роботодавця. Результат – залишок відпустки.
За цими даними три типові випадки розраховуються так:
| Випадок | Дані | Розрахунок | Законне право на відпустку |
|---|---|---|---|
| Прийняття 1 вересня, повний робочий час | 5 робочих днів, 4 повні місяці | 20 ÷ 12 × 4 = 6,67 | 7 днів (округлено в більший бік) |
| Звільнення 31 березня після виконання строку очікування, неповний робочий час | 2 робочі дні, 3 повні місяці | 8 ÷ 12 × 3 | 2 дні |
| Звільнення 30 вересня після виконання строку очікування, повний робочий час | 5 робочих днів на тиждень | часткової відпустки немає, 5 × 24 ÷ 6 | 20 днів |
Для додаткової відпустки за трудовим або колективним договором можуть діяти інші правила, наприклад розрахунок по одній дванадцятій у разі кожного прийняття або звільнення.
Надання відпустки: побажання, безперервна відпустка і хвороба
Коли право на відпустку розраховано, постає питання про час. Під час визначення часу відпустки слід враховувати побажання працівника. Побажання має поступитися лише тоді, коли цьому перешкоджають нагальні виробничі потреби або коли побажання інших працівників щодо відпустки мають перевагу із соціальних міркувань (§ 7 абз. 1 BUrlG).
Безперервна відпустка: Відпустку слід надавати суцільно. Ділити її можна лише з нагальних виробничих або особистих причин. Якщо є право на понад дванадцять буднів, одна з частин відпустки має тоді охоплювати щонайменше дванадцять буднів поспіль (§ 7 абз. 2 BUrlG). За 6-денного тижня це два тижні.
Хвороба під час відпустки: Якщо працівник захворів під час відпустки, дні непрацездатності не зараховують до річної відпустки. Умова – лікарська довідка (§ 9 BUrlG).
Оплата відпустки (Urlaubsentgelt): Під час відпустки зарплата виплачується далі. Оплату відпустки визначають за середнім заробітком за останні тринадцять тижнів перед початком відпустки (§ 11 абз. 1 BUrlG). Рамковий колективний договір GVP натомість бере останні три місяці, за які вже нараховано зарплату (§ 10 MTV).
Залишок відпустки: перенесення, втрата і виплата
Відпустку потрібно надати й використати в поточному календарному році. Залишок відпустки можна перенести на наступний рік лише тоді, коли це виправдовують нагальні виробничі або особисті причини. Тоді його слід використати в перші три місяці наступного року, тобто до 31 березня (§ 7 абз. 3 BUrlG).
Обов’язок роботодавця повідомити (Hinweisobliegenheit): За висновком Федерального суду з трудових спорів, право на відпустку зазвичай припиняється лише тоді, коли роботодавець заздалегідь конкретно закликав працівника використати відпустку та чітко і вчасно вказав, що інакше відпустка буде втрачена (BAG, рішення від 19.02.2019 – 9 AZR 541/15, слідом за Судом Європейського Союзу – EuGH, 06.11.2018 – C-684/16).
Тривала хвороба і 15-місячний строк: Якщо працівник від початку відпускного року безперервно до 31 березня другого наступного року не міг за станом здоров’я використати відпустку, право на відпустку втрачається зі спливом цих 15 місяців – навіть без повідомлення роботодавця. Відпустка за 2025 рік тоді втрачається зі спливом 31 березня 2027 року.
Якщо ж працівник у відпускному році ще працював до початку хвороби, 15-місячний строк, як правило, діє лише тоді, коли роботодавець вчасно дав йому змогу використати відпустку (BAG, рішення від 20.12.2022 – 9 AZR 245/19, слідом за EuGH, 22.09.2022 – C-518/20 і C-727/20).
Виплата: Федеральний закон про відпустки передбачає виплату за залишок відпустки лише в одному випадку: відпустку вже неможливо надати через припинення трудових відносин, наприклад після розірвання договору. Тоді за неї слід виплатити компенсацію (§ 7 абз. 4 BUrlG).
Якщо йдеться про залишок відпустки за кілька років, доцільно отримати юридичну консультацію з трудового права.
Право на відпустку в тимчасовій роботі: що регулює колективний договір GVP
Федеральний закон про відпустки діє й у лізингу персоналу (Arbeitnehmerüberlassung). Скільки відпустки належить понад це, залежить від колективного договору, узгодженого в трудовому договорі. Рамковий колективний договір DGB/GVP (Manteltarifvertrag, MTV) – частина колективного договору GVP, чинний з 1 січня 2026 року – установлює ступені права на відпустку за тривалістю трудових відносин (§ 9.3 MTV):
у перший рік: 25 робочих днів
у другий і третій рік: 27 робочих днів
з четвертого року: 30 робочих днів
Ці числа стосуються 5-денного тижня. Якщо робочих днів на тиждень більше або менше, відпустка відповідно збільшується або зменшується (§ 9.4 MTV). У разі прийняття або звільнення протягом року надається одна дванадцята за кожен повний місяць, але не менше ніж законна мінімальна відпустка (§ 9.5 MTV).
Під час планування відпустки слід враховувати вже визначені направлення до клієнтів. Уже погоджені дні відпустки працівників недоступні для направлень до клієнтів (§ 9.2 MTV).
Інші правила MTV, важливі для розрахунку:
Звільнення в перші шість місяців: Право на відпустку тоді визначається за Федеральним законом про відпустки (§ 9.3 MTV).
Святковий день під час відпустки: Чи рахується святковий день як день відпустки, залежить від законодавства про святкові дні за місцезнаходженням роботодавця. Якщо направлення до клієнта переривають на час відпустки, діє законодавство про святкові дні за місцем направлення (§ 9.4 MTV).
Залишок відпустки: Право припиняється зі спливом календарного року, крім випадків, коли його раніше безуспішно вимагали або коли відпустку не вдалося використати з виробничих причин чи через хворобу. У такому разі залишок відпустки переноситься, і його слід використати до 31 березня наступного року. У разі тривалої непрацездатності він втрачається 31 березня другого наступного року (§ 9.6 MTV).
Розірвання договору: Якщо трудові відносини припиняються, відпустку слід надати й використати протягом строку попередження про звільнення. Якщо це неможливо, за неї виплачують компенсацію (§ 9.7 MTV).
Колективні договори можуть відступати від більшості положень Федерального закону про відпустки, але не від мінімальної відпустки у 24 будні дні (§ 13 абз. 1 BUrlG). Для інших колективних договорів діють їхні власні правила. Якщо колективний договір не застосовується, діє принцип рівних умов (§ 8 абз. 1 AÜG): Федеральне агентство зайнятості (Bundesagentur für Arbeit) відносить відпустку до суттєвих умов праці.
У будь-якому разі доцільно раз на рік інформувати кожного працівника про залишок відпустки та строки й документувати це повідомлення.
Приклад: прийняття 1 квітня, договір GVP, 5-денний тижденьУ перший рік річна відпустка становить 25 робочих днів. До кінця року – дев’ять повних місяців: 25 ÷ 12 × 9 = 18,75 дня.
Але оскільки строк очікування виконано зі спливом 30 вересня, за цей рік уже існує повне законне право на відпустку у 20 днів. За текстом § 9.5 MTV нижньою межею тому є 20 днів.
Чотири типові помилки в розрахунку відпустки
У цих чотирьох місцях легко помилитися в розрахунках:
Будні дні сплутано з робочими
24 будні дні стосуються 6-денного тижня. За п’яти робочих днів на тиждень це 20 днів відпустки.
Неповний час пораховано за годинами
Для мінімальної відпустки рахуються робочі дні на тиждень, а не тижневі години.
Прийняття з 1 липня зараховано як повний рік
Строк очікування в рік прийняття не виконано. Виникає часткова відпустка: шість дванадцятих річної відпустки.
Не враховано відпустку в попереднього роботодавця
Відпустку, уже надану в тому самому календарному році, зараховують. Для цього є довідка про відпустку за § 6 абз. 2 BUrlG.
Як тримати під контролем права на відпустку багатьох працівників
Дати прийняття, моделі неповного робочого часу й тарифні ступені в кожного працівника різні.
У програмі для тимчасової роботи SBM Ви вносите право на відпустку для кожного працівника – за стажем роботи на підприємстві, на випробувальний строк або індивідуально – і бачите залишок відпустки та планування відпусток. Дні відпустки мають окрему позначку в табелі обліку робочого часу. Перевірка перед закриттям місяця повідомляє, зокрема, про години, записані в дні відпустки.
Саме нарахування зарплати відбувається не в SBM: SBM готує дані для зарплати й передає їх до DATEV або Addison.
Поширені запитання щодо права на відпустку
24 будні дні на рік (§ 3 абз. 1 BUrlG). Федеральний закон про відпустки виходить із 6-денного тижня. За 5-денного тижня законне право на відпустку становить 20 днів, тобто чотири тижні.
Кількість робочих днів на тиждень × 24 ÷ 6 – це законна мінімальна відпустка, тобто за трьох робочих днів 12 днів відпустки. Додаткову відпустку за договором перераховуйте в тій самій пропорції: дні відпустки за повного робочого часу ÷ робочі дні за повного робочого часу × власні робочі дні.
За рік прийняття – шість дванадцятих річної відпустки, тобто за законної мінімальної відпустки у 5-денному тижні 10 днів. Повне право цього року вже не виникає (BAG, рішення від 17.11.2015 – 9 AZR 179/15).
Дробові частини щонайменше в пів дня округлюють до повних днів відпустки в більший бік (§ 5 абз. 2 BUrlG). Менші дробові частини залишаються, якщо не встановлено іншого (BAG, 9 AZR 200/17).
Після розірвання договору залишок відпустки використовують, наскільки це можливо до дати звільнення. За відпустку, яку через припинення трудових відносин уже неможливо надати, належить компенсація, тобто виплата (§ 7 абз. 4 BUrlG).
Ні. Перенесену відпустку справді слід використати до 31 березня (§ 7 абз. 3 BUrlG). Але вона зазвичай втрачається лише тоді, коли роботодавець заздалегідь закликав працівника піти у відпустку й попередив про її втрату (BAG, 9 AZR 541/15). У разі тривалої хвороби діє строк 15 місяців після закінчення відпускного року (BAG, 9 AZR 245/19).
Люди з тяжкою інвалідністю отримують у відпускному році п’ять додаткових робочих днів із розрахунку на 5-денний тиждень (§ 208 SGB IX). Для молоді залежно від віку діє щонайменше від 25 до 30 буднів (§ 19 JArbSchG).
Розрахувати відпустку – означає знати робочі дні, місяці й колективний договір.
Формула, за якою Ви розраховуєте право на відпустку, коротка. Помилки виникають у деталях: моделі неповного робочого часу, прийняття і звільнення протягом року, округлення, залишок відпустки й тарифні ступені. Хто веде ці дані щодо кожного працівника актуальними, рахує швидше й рідше виправляє.
Подивитися підготовку зарплати в SBMСтаном на: листопад 2026 року. Ця стаття містить загальний огляд і не замінює юридичної консультації. Джерела: §§ 1–9, 11, 13 BUrlG; § 8 AÜG; § 208 SGB IX; § 19 JArbSchG; BMAS, «Teilzeit – Alles was Recht ist» (липень 2025) та запитання й відповіді щодо перехідного неповного робочого часу (Brückenteilzeit); BAG, 9 AZR 179/15, 9 AZR 200/17, 9 AZR 541/15, 9 AZR 315/17, 9 AZR 225/21 і 9 AZR 245/19; Minijob-Zentrale, «Urlaubsanspruch im Minijob» і стаття в журналі «Urlaub im Minijob» (22.07.2026); рамковий колективний договір DGB/GVP від 20.05.2025; фахові вказівки Федерального агентства зайнятості щодо AÜG (Fachliche Weisungen, чинні з 01.07.2026).

